News

Від початку дії Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію України з ЄС минуло п’ять років, а з моменту початку преференційного торговельного режиму для українських виробників – вісім. Як це вплинуло на економічні зв’язки областей України, зокрема й Волині, з Європейським союзом? Чи простежується розвиток євроінтеграційних процесів? Що сприяє, а що гальмує економічну співпрацю України та ЄС?

Щоб відповісти на ці питання, команда аналітиків, громадських активістів та науковців вирішила дослідити Індекс євроінтеграційного економічного поступу регіонів нашої держави.

«У цьому напрямку ми працюємо уже декілька років.  Для нас важливим є не лише проаналізувати торгівельно-економічні зв’язки регіонів України та ЄС, а й вивчити рівень підтримки  євроінтеграційний процесів обласними адміністраціями та радами. Дослідження є всеукраїнським та здійснене на основі статистичних показників і моніторингу різноманітних державних документів», – розповідає автор волинської частини дослідження, менеджер ГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» Дмитро Безвербний.

Найновіші напрацювання Індексу охоплюють зріз з 2014 по 2019 роки. Волинську частину дослідження було нещодавно презентовано під час онлайн-зустрічі за участю науковців, посадовців, громадських активістів, підприємців та всіх зацікавлених.

«Підписання Угоди про Асоціацію та преференційний торгівельний режим однозначно позитивно вплинули на євроінтеграційний економічний поступ області. Водночас, за досліджуваний нами період динаміка Індексу Волині була нестабільною та декілька разів змінювала свій характер з позитивного на негативний. Відповідно мінялися й позиції області у рейтингу регіонів. Зокрема, 2014-ий – дванадцяте; 2015-ий  – третє; 2016-ий – друге; 2017-ий – четверте; 2018-ий – друге; 2019-ий – восьме», – зазначає Дмитро Безвербний.

Серед найсильніших показників області, які позитивно вплинула на позицію Індексу, –  експорт послуг до країн ЄС; кількість звернень фізичних та юридичних осіб, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс»; обсяг фінансування у рамках грантових проектів ЄС. Щодо показників, які гальмують євроінтеграційний розвиток області, то це –  інвестиційна відкритість регіону; мало уваги цій темі у стратегічних документах та цільових програмах області; низький рівень інформування про євроінтеграційні процеси на Інтернет-ресурсах органів влади.

В цілому, саме компонент владної підтримки впливає на коливання Індексу Волині у загальнонаціональному рейтингу за досліджуваний період. Така тенденція зумвлена не лише малим обсягом коштів, а й відсутністю дієвих механізмів передбачених законодавством, які б дозволяли органам влади обласного рівня впливати на євроінтеграційний економічний поступ регіону. Водночас, є те, що таки можна робити: внесення відповідних змін до стратегії розвитку та цільових програм; активніша співпраця з громадським сектором у цьому напрямку; збільшити кількість матеріалів на сайті ОДА та облради, що стосуються місцевої євроінтеграційної тематики.

Всі ці та інші рекомендації будуть надіслані органам влади, як експертні пропозиції, для врахування посадовцями у діяльності Волинської ОДА та обласної ради.

Захід відбувся в рамках проекту «Індекс євроінтеграційного економічного поступу: посилення підтримки громадянського суспільства у впровадженні проєвропейських економічних реформ в регіонах України», що реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів за сприяння Програми «МАТRA» Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Партнером проекту у Волинській області є ГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу».